Оголошення

Згорнути
Немає анонсів.

УООР или частные владения Шуляра и Ко?

Згорнути
X
  • Фільтрувати
  • Час
  • Показати
Clear All
Нові повідомлення

  • УООР или частные владения Шуляра и Ко?

    Мисливсько-рибальська фінансова піраміда: Мавроді відпочиває
    Мисливством і рибальством люди займалися завжди. Але якщо в давнину їм доводилося це робити заради виживання, то в наш час промисли перетворилися на хобі та вид відпочинку. Роки наклали свій відбиток і на природу. Зараз кількість тварин і риби скоротилася в рази, тому їх більше не можна бездумно винищувати і варто дбати про збереження. В Україні ж ситуація з цими природними багатствами не просто критична - вона катастрофічна...
    Саме для регулювання процесу полювання і охорони природи в 1921 році і виникло Українське товариство мисливців і рибалок (УТМР). Тоді ж з’явилися й такі звичні нині речі, як сезон полювання, ліцензії на відстріл і членські внески, мисливсько-рибальські бази з місцями для ночівлі та відпочинку. Члени УТМР мали перевагу перед не членами.
    З набуттям незалежності товариство не припинило свого існування, а продовжило його у вигляді громадської організації, неприбуткової природоохоронної за документами і надприбуткової природовбивчої по суті. Її верховним царьком є такий собі Микола Степанович Шуляр – не Бендер і не Мавроді, звісно, але також доволі красномовне прізвище як для керівника фінансової піраміди вседержавного масштабу. Загалом по Україні під контролем товариства перебуває 33 мільйони гектарів мисливських угідь, у кожній області діють його філії, члени яких справно платять внески – просто золоте дно для відмивання коштів.
    Після того як до Комітету Народного Контролю надійшли скарги на УТМР, ми вирішили провести власне розслідування. Ця тема є абсолютно новою та недослідженою. Отже, журналісти КНК Медіа стали своєрідними першопрохідцями на цій ниві. У процесі роботи нам довелося перелопатити стоси документів, поспілкуватися з різними людьми і побувати безпосередньо на місці подій – в Андрушівському районі Житомирської області, де фінансові махінації УТМР сягнули свого апогею. Хоча наше розслідування ще не закінчене та чекає свого логічного продовження (до співпраці у його здійсненні також закликаємо інших журналістів – разом ми сила!), його результати виявилися просто вражаючими. Тому зараз публікуємо хоча б їх мізерну частину, щоб ви мали уявлення про гігантську схему з відмивання грошей, що нахабно прокручується вже два десятки років під самісіньким носом у міліції, прокуратури та СБУ.
    Все природно: вершки піднімаються нагору, знизу ж не лишається нічого
    Ми недарма називаємо УТМР фінансовою пірамідою. Напевно, більшість з вас чули про сумнозвісну «МММ» Сергія Мавроді, де також потрібно було платити членські внески, які потім осідали в кишенях кількох людей, решта ж не отримувала нічого. За подібною схемою діє й Товариство мисливців і рибалок. На перший погляд ніби все законно: УТМР – громадська організація зі статусом юридичної особи-підприємця. ГО мають право займатися підприємницькою діяльністю, але лише за однієї умови – якщо прибутки йдуть на реалізацію статутних цілей. В цьому випадку – це розвиток мисливського і рибальського спорту, охорону, відтворення і раціональне використання тваринного світу. Але про їх виконання поговоримо пізніше.
    Так от, гроші надходять до УТМР за рахунок внесків членів організації (а їх не багато не мало 280 тисяч), продажу відстрільних карток і ведення дрібної бізнес-діяльності. В результаті виходять доволі вражаючі суми, але вони проходять шлях лише в один кінець. З районів кошти перераховуються в область, а звідти – на Київ, де, найімовірніше, осідають в кишенях вищого керівництва. Не відстають від них і місцеві керівники. Як розповіла нам колишня працівниця УТМР Любов Висоцька, по самій лише Житомирській області близько 12 тисяч мисливців знаходяться «в тіні». Тобто вони є насправді, платять членські внески, але за документами ніде не проходять, а гроші банально кимось присвоюються.
    На місця не повертається майже нічого. Часто-густо в єгерів навіть немає бензину, щоб об’їжджати свої ділянки. Контора Андрушівської районної УТМР перебуває в жалюгідному стані. Будівля, що знаходиться в самісінькому центрі міста, вкрилася тріщинами і обросла бур’яном.

    Зате керівники районних філій щомісяця отримують зарплату в розмірі 10 тисяч гривень. Це лише офіційно, без врахування надбавок, премій і «чорних прибутків». І це громадське об’єднання, а не виробниче підприємство. Тобто, ці гроші беруться з кишень простих мисливців. От вам і неприбуткова організація!
    Золота земля
    Як вже було сказано, у користуванні УТМР перебуває понад 33 млн мисливських угідь – надто ласий шмат, щоб не погріти на цьому руки. Саме з перевірки інформації про земельні махінації і почалося наше розслідування. До наших рук потрапив документ від 8 жовтня 2007 року про передачу Андрушівським УТМР 3 тис га угідь приватному мисливсько-рибальському клубу «Сапсан». Але цікавий факт – сам клуб «Сапсан» був офіційно створений лише 11 грудня, тобто через 2 місяці. Яким же чином земля могла бути передана ще неіснуючій організації? В документі замість реквізитів підприємства чомусь вказані… номер паспорта й ідентифікаційний код громадянина України!
    Сапсан
    Сапсан2
    Члени президії райради УТМР клянуться й божаться, що жодного подібного рішення вони не ухвалювали, і протокол був підроблений головою Гончаруком і секретарем Семенякою. Офіційно «Сапсан» нібито заплатив 15 тис гривень, скільки ж грошей насправді поклали в свою кишеню спритні фальсифікатори – невідомо. Зате мисливці Яроповицької, Степківської й Івницької сільрад залишилися без своїх найкращих угідь і тепер змушені або їздити в інші місця, або платити приватній фірмі по 100–150 гривень за кожне полювання.
    І такі випадки непоодинокі. Того ж 2007 року у все тій же Житомирській області Черняхівська райрада УТМР також передала приватному підприємцю майже 11 тис. га землі. Але цього разу все закінчилося щасливо – договір було скасовано судом.
    Не бандити, та зброєю торгуємо
    Однією зі статутних цілей УТМР є розвиток любительського стендового спорту. Саме для цього впродовж певного часу старі мисливці, які вже не ходили на полювання, зносили сюди свою зброю. Безкорисно, з благородною метою – щоб молодь вчилася стріляти. Серед цих рушниць часом траплялися доволі цікаві зразки – рідкісні, антикварні, закордонного виробництва. І в один момент вони безслідно зникли. А потім «спливли» на одному інтернет-аукціоні за ціною в десятки тисяч гривень, де продавав їх не хто інший, як голова Всеукраїнського УТМР Микола Шуляр.
    Торгівлею зброєю також промишляють і птахи значно нижчого польоту. Наприклад, керівник Житомирського обласного товариства Павло Лайчук має 6 власних мисливських магазинів. Питання – за які гроші? А в 2008 році під час обшуку в уже згаданого вище голови Андрушівського УТМР Петра Гончарука було вилучено 3 гладкоствольні рушниці, декілька нарізних (без документів) і безліч набоїв до пістолетів, гвинтівок і спортивної зброї. Тільки далі обшуку все це не пішло – справу «зам’яли» і зброю повернули.
    За бажання УТМР може запросто склепати власну приватну армію. В його структуру входить підприємство «Мисливпромпостач», яке займається поставками зброї та боєприпасів. В 2011 році в Житомирській області було затримано його машину із тонною «лівого» пороху. Після цього діяльністю підприємства серйозно зацікавилася СБУ і вирішила провести перевірку. Мова йшла про зникнення 8 тон вибухівки!
    «Відстрілкові махінації»
    Окрім членських внесків, УТМР також отримує кошти за рахунок продажу так званих «відстрілок». Це стаття доходу реально безперебійна, адже мисливець не може просто так взяти рушницю і піти в ліс без ліцензії на відстріл. Якщо його впіймають, то «пришиють» браконьєрство і «вліплять» штраф, а в окремих випадках – навіть тюремний строк. «Відстрілки» не членам товариства УТМР продавати відмовляється, хоча в статуті та прейскуранті це передбачено. Ризик опинитися без ліцензії існує навіть для членів товариства: не заплатиш внесків – будеш виключений. Хочеш стріляти – пиши повторно заяву на вступ і регулярно плати членські.
    Відстрілки
    Яким же чином «великі комбінатори» наживаються на «відстрілках»? За законом з природи може бути вилучено не більше 20% дичини. Звісно, тварин в УТМРі ніхто не рахує – просто пишуть в документах (таксаціях) явно завищені цифри, щоб на цій основі виписати якомога більше відстрільних карток. Навіть одну картку вони примудряються продати декілька разів – розмножують бланк на принтері. Ліцензії ніби різні, імена в них різні, а номер-то – один! Так на одного зайця часом припадає по 3–4 мисливці. Заробляти гроші навчилися ще й за допомогою… Нового року! «Відстрілка» продається раз на сезон. Полювання на пушного звіра триває з 1 листопада до 1 лютого. І через те, що настає новий рік, мисливців примушують купувати 2 картки.
    Хоча іноді бувають випадки, коли ліцензії повинні роздаватися безкоштовно. Наприклад – якщо звірів надто багато і потрібно проводити санітарний відстріл. Але, звісно, УТМР таких збитків допустити не може! Якщо тварин забагато – то вони, щоб заробити гроші, цю кількість занижують, а якщо замало – то завищують з цією ж метою, провокуючи ще більше винищення.
    А на природу нам начхать!
    Організація, що створювалася для охорони довкілля, зараз перетворилася на найбільшого його вбивцю. Поголів’я тварин стрімко знижується через «відстрілкові махінації». Гроші, які надходять в УТМР згідно зі статутом мали б іти на захист природи, зокрема на підгодівлю звірів узимку. Та замість цього вони безсоромно розкрадаються, а лісові мешканці змушені голодувати. На весь Андрушівський район, де ми побували, немає жодної відтворюваної території, на якій полювання було б заборонене. Як стверджують мисливці, найбільшими браконьєрами є самі УТМРівці. Вони також люблять стріляти, але не купляють жодних ліцензій. Їх службове становище дає можливість бити дичину в будь-який час і в будь-яких масштабах. Більше того, за гроші вони готові заплющувати очі та «кришувати» будь-яке порушення закону, найчастіше – полювання уночі з приладами нічного бачення та тепловізорами.
    Немає нічого більш прибуткового, аніж безкоштовне
    Закон ринку: є товар і є гроші, і їх можна обмінювати. Але УТМРівці навіть тут виявили винахідливість, навчившись продавати одну й ту ж річ по 2–3 рази! Любов Висоцька згадує, як колись їм безкоштовно прислали з області набої для боротьби з хижими шкідниками та лисицею. А районний керівник Гончарук відразу ж оформив їх «закупленими за членські внески» і присвоїв гроші. Але на цьому його апетити не закінчилися: він роздав їх керівникам первинних організацій і змусив продати, забравши виручку собі.
    Якщо низи наживаються на набоях, то у верхів апетити значно масштабніші. У 2008 році мисливці, пожалівши голодних тварин, безкорисно пожертвували на підкормку хто що міг – сіно, зерно, городину. У свою чергу обласний керівник Лайчук поспішив їх «закупити», поклавши таким чином до власної кишені півмільйона гривень. Після цього та тисяча, що її Андрушівське УТМР щороку списувало на пресу, яку ніхто жодного разу в очі не бачив, виглядає лише краплею в морі…
    Що нам закони, коли судді знайомі?
    В Андрушівці на Житомирщині корупційні схеми УТМР взагалі сягнули свого апогею. В один момент озеро Стаськове (57,7 га водного плеса) опинилося в приватних руках Лайчука. Фазанарій був повністю розграбований, а електролінія з нього перемандрувала на особисте господарство Гончарука.
    Рано чи пізно гнійник мав прорвати. В 2009 році так і сталося. Найслабшою і найчеснішою ланкою виявилася Любов Висоцька. Саме з-під її руки вийшли десятки листів у міліцію, прокуратуру, СБУ, до численних народних депутатів і Президента. Вона навіть їздила в Київ на прийоми до міністрів і генпрокурора. Як наслідок – десятки судових позовів проти УТМР. Про масштаби розкрадань можуть свідчити хоча б розміри хабарів. Від УБОЗу Житомирської області довелося відкупитися 5 тонами бензину, на Київ один лише Гончарук відвіз 50 тисяч доларів! У результаті усі справи «зам’яли», але ще й досі в Андрушівській прокуратурі лежать 3 томи (!) відмовних матеріалів, копії яких ми намагаємося дістати.
    Оперуповноважений Сергій Сюйва півроку збирав документи у справі УТМР, 4 місяці жив у Андрушівці в кабінеті слідчого. Як розповів він у неформальній розмові з журналістами КНК, «Грубо кажучи, я довів, що з 10 гривень, які потрапляли в УТМР, 9 осідали по кишенях, і лише одна йшла на його розвиток!». Але потім справу «зам’яли» і всі документи у нього забрали. Після цього в УБОЗі Сергій Сергійович більше не працює. «Я пішов у відпустку, і в цей час контору реорганізували. А повернувся я вже не міліціонером…».
    Через тотальну корупцію і крадійство в УТМР на місцях почали назрівати самостійницькі настрої. На Київщині від нього вже відділилися Васильків і Біла Церква. У 2008 році Андрушівка також висловила йому недовіру і оголосила про створення власного місцевого товариства мисливців і рибалок. Після цього на них чекав тривалий процес реєстрації, оформлення папірців і судової тяганини через чисельні заборони товариства прикормленими УТМРом чиновниками. Навіть зараз, 7 років потому, Андрушівське МТМР існує лише на папері. Ще й досі йому ніхто не спромігся виділити жодного клаптика лісу. Зате під УТМРом перебуває 66% угідь області, хоча за законом має бути лише 35 відсотків!

    Фінансова піраміда продовжує процвітати. На Житомирщині її дотепер очолює той самий Лайчук. І лише Гончарука, який головував у райраді аж 27 років, з почестями відправили на пенсію. Тепер він спокійно ловить рибу на своїх приватних ставках, куди мігрували 2 км електролінії з розграбованого фазанарію. Андрушівським УТМР тепер керує його колега-фальсифікатор Семеняка. А серед простих людей з кожним днем наростає хвиля незадоволення. І така вакханалія в межах усієї країни, у кожній області та у кожному районі, а Житомирщина як один з – лише один із прикладів.
    На вустах у мисливців знову крутиться старе гасло часів Майдану: «Зрозумійте, нас дістало!».

    Оригинал статьи тут http://knk.media/suspilstvo/ekolohii...pochyvaie.html
    Учиться нужно не для того, чтобы знать, как зарабатывать деньги, а для того, что бы знать, как их тратить. (С) Вудро Вильсон
  • #2

    Костя , я думал ты уже победил тот УООР !
    sigpic

    После прекрасного выстрела подойти к крупному лесному трофею , переломив ружьё , в котором золотом поблескивают гильзы благородного патрона - разве не в этом охотничье счастье ?.. (с) ruse chat .

    Кометар

    • #3

      УООР хоть не прячется и можно в свободном доступе найти информацию про границы охотхозяйств, фио руководителя и самое главное действующие ТЕЛЕФОНЫ по котором можно позвонить и узнать об условиях правильной охоты. Кто может подсказать телефоны охотхозяйств по Херсонской области? например по Калачакскому району..http://khersonline.net/novosti/obsch...sonschiny.html. Заранее благодарю.
      http://ahf.org.ua/ru/bases/hunting/kherson
      Last edited by RGV; August 28th, 2017, 08:05.
      "Каждый человек имеет право на свободу убеждений и на свободное выражение их; это право включает свободу беспрепятственно придерживаться своих убеждений и свободу искать, получать и распространять информацию и идеи любыми средствами и независимо от государственных границ." ст.19 ВСЕОБЩАЯ ДЕКЛАРАЦИЯ ПРАВ ЧЕЛОВЕКА

      Кометар

      Працюю...
      X